Снігурівський район

26 октября 2011 - Администратор

 Районний центр: Снігурівка

Снігурі́вський райо́н розташований на південному сході Миколаївської області. Він займає площу 1395 кв.км. На його території 59 населених пунктів, включаючи райцентр- місто Снігурівку та 58 сіл, які підпорядковані

20 місцевим радам.

Рельєф району переважно рівнинний з незначними перепадами в басейні річки Інгулець. Територія має загальний нахил з північного заходу до південного сходу.

Корисні копалини представлені, головним чином, нерудними родовищами — піскам, глиною, бутовим камінням. Діє кілька кар'єрів місцевого значення з їхнього видобутку. Виявлено горизонти мінеральних вод хлоридно-сульфатно-натрієвого складу. Розлив мінеральної води налагоджено в Снігурівському закритому акціонерному товаристві «Завод продовольчих товарів».

Населення району складає 46.6 тис.чол. в тому числі, міського 15.1 тис.чол. Тут проживають представники близько 100 національностей. Переважна більшість -українці (87.4%). Мешкає 9% росіян. Решта -білоруси, поляки, молдовани, гагаузи, болгари, вірмени, азербайджанці, татари, чехи, турки-месхитинці, корейці, узбеки та інші.

Перші відомості про поселення людей на території Снігурівщини сягають УШ-УП століть до нашої ери. Тут мешкали кемірійці, які залишили після себе багато поховань у курганах, що були насипані ще раніше іншими кочовиками. Кемірійців згодом витіснили звідси войовничі скіфи.

Територією району проходив стовповий шлях, котрим рухалися з глибин Азії кочові орди. Довгі сторіччя тут володарювали хазари, печеніги, половці. За часів монголо-татарської навали цей безлюдний південний край дістав назву «Дике поле».

Сучасна територія району ввійшла до складу Росії після її війни з Туреччиною (1768—1774рр).

З кінця ХУШ століття почалася колонізація краю німцями. Сюди переселялися також державні селяни, осідали і нащадки козаків та кріпаки-втікачі з Росії, Білорусії.

В 1775 році територія району ввійшла до Новоросійської губернії. Пізніше вона стала складовою Херсонської губернії.

1923 було утворено Снігурівський район. Він був підпорядкований Херсонському округу.

8 жовтня 1930 року виходить перший номер районної газети «Соціалістичним шляхом».

18 червня 1931 р. в районі починає працювати одна з перших в Україні машинно-тракторних станцій.

У вересні 1937 року район входить складовою частиною до новоствореної Миколаївської області.

В серпні 1941 року район було окуповано фашистськими загарбниками. За часів поневолення на Снігурівщині діяло шість підпільних груп народних мешканців. Ранньою весною 1944 року район став ареною березнігувато-снігурівської операції, в ході якої було розгромлено 13 ворожих дивізій, що входили до складу 6-ої так званної «армії месників», сформованої замість знищеної під Сталінградом.

Район було звільнено від окупантів 14 березня 1944 року.

За короткий час вдалося підняти з руїн народне господарство, відновити виробництво.

1952 року в районі розпочинається будівництво однієї з найбільших в Європі на той час Інгулецької зрошувальної системи. Через п'ять років потужна головна насосна станція подала на спраглі поля перші кубометри живильної води. В районі зрошується понад 40 тис.гектарів землі.

На Снігурівщині нині діє 7 промислових підприємств. Серед них зокрема ВАТ «Снігурівська машинно-технологічна станція», акціонерне товариство «Завод продтоварів», районна друкарня, харчокомбінат районного споживчого товариства, кілька будівельних і транспортних організацій, приватні олійні, хлібопекарні.

В ході реформування агропромислового комплексу на території району засновано 14 приватно-орендних підприємств. Особливо успішно працюють серед них «Зоря», «Веселий Кут», «Нібулон», «Куйбишевський», «Свобода», «Дружба». В районі зареєстровано 225 фермерських господарств.

В районі функціонує 44 загально-освітніх школи, професійно-технічне училище з підготовки механізаторів, водіїв, будівельників, кулінарів, бухгалтерів.

Медичне обслуговування здійснюють районна лікарня, поліклініка, санепідемстанція, дільнична лікарня, 4 лікарні амбулаторії та 39 фельдшерсько-акушерських пунктів.

В розпорядженні снігурівчан 37 будинків культури та клубів, 36 бібліотек.

Є кінотеатр, музична школа, будинок творчості дітей та юнацтва, станція юних техніків, дві дитячо-юнацьких спортивних школи. Серед вихованців спортшколи майстер спорту міжнародного класу, член збірної команди України з футболу Ю.Дмитрулін, чемпіон Світу з підводної стрільбі С.Нетилько, призери чемпіонату Світу і Європи В.Каляма, А.Варакса. В районному центрі споруджено стадіон на 10 тис.місць

Понад 2000 цікавих експонатів представлено в районному історико-краєзнавчому музеї.

Надають свої послуги відділення Ощадбанку, банків «Аваль», Імексбанк та «Приватбанк».

На території району зареєстровано 42 релігійні громади.

В Снігурівці розбито парк ім. Шевченка, кілька скверів із зонами відпочинку. Аналогічні місця для дозвілля є в більшості населених пунктів.

На території району збереглися залишки поселень та поховань епохи бронзи Ш-1 тисячоліть.

В с. Гречанівка збереглася церква, споруджена у 1850 р. Діє храм у Галаганівці (1890), Василівці (19 ст.).Вистояв і до цього часу успішно експлуатується залізничний міст біля села Любино, збудований у другій половині 19 століття.

Снігурівщина може гордитися своїми славними земляками. В селі Івано-кепино народилася і провела дитячі роки видатна актриса, заслужена артистка України (1929 р.) В. Ф. Варецька, яка полонила глядачів своєю талановитою грою на сценах Київських, Харківських театрів.

Невелике село Вавилово подарувало Україні великого письменника, поборника її незалежності Олеся Бердника. Уродженець села Василівка став доктором технічних наук, професором, завідуючим кафедрою Дніпропетровського гірничого інституту. Знанний у наукових колах не лише нашої держави, а й далекого зарубіжжя доктор психологічних наук, професор Одеського університету Б. Й. Цуканов, який народився в Євгенівці.

Живе у пам'яті снігурівчан подвиг земляка-фронтовика лейтенанта В. А. Веденка, уродженця села Шмідтове, котрому посмертно присвоєно звання Героя. Його ім'я носить автошкола, вулиці. В селі Богородицькому народилися майбутній генерал-майор авіації Т. Р. Крупін та полковник А. Я. Косенко, які за ратні подвиги теж удостоєні Золотих Зірок.

В райцентрі споруджено меморіал з скульптурною групою на честь загиблим землякам фронтовикам у роки Великої Вітчизняної війни. Біля залізничної станції на постаменті встановлено танк Т-34 в пам'ять воїнам, котрі проявили масовий героїзм в ході Березнігувато-Снігурівської операції і визволенні Снігурівщини від фашистських загарбників. Пам'ятники на братських могилах загиблим бійцям і офіцерам Червоної Армії встановлено в усіх населенних пунктах.

 

Марія # 23 декабря 2016 в 20:28 0
Доброго вечора, я жителька села Тамарине. Хотіла б звернутися до Вас з проблемою,яка застала наше село в передсвяткові дні : підготовка до свят, потребує належного електрообезпечення. На протязі 3 місяців на вул.Садова дуже мале напруга електроенергії,що спричинило виходу з ладу холодильників та ще багато інших електроприборів. Скарги не ввінчалися перемогою. З'являються вигадані рахунки за світло. Допоможіть будь-ласка.